Метеорологи прогнозують часті посухи через підвищення глобальної температури

Підвищення температури повітря на 2°C призведе до ймовірного зменшення урожайності всіх культур на понад 20%, а з потеплінням на 3-4°C вирощувати пшеницю в Індії, кукурудзу в США чи в Африці взагалі стане недоцільним.

Про це розповіла Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

За її словами, посухи та повені стають інтенсивнішими та частішими. Тож до 2050 року є висока ймовірність зникнення майже половини видів усіх рослин та чималої кількості видів риб. Крім того, ймовірна загибель бджіл через їхню неспроможність пристосуватися до кліматичної зміни. Вже нині втрачається синхронізація між цвітінням рослин і їхніми запилювачами А без запилення рослин не буде врожаю. 

«Навіть якщо людству пощастить обмежити ріст температури на рівні 1,5°C, погода, як не крути, лишиться екстремальною. Маємо до цього звикати та готуватися до посух, потопів і нестерпної спеки. Підвищення середньої глобальної температури на 1,5°C для багатьох країн, і України зокрема, означатиме додавання 3°C до річної температури. І ми вже простуємо до цієї межі», — розповіла Тетяна Адаменко.

За даними спостережень метеорологів, потепління в Україні триває з 1989 року. Кожне наступне десятиріччя тепліше попереднього. Раніше в зоні землеробства середньорічна температура становила +7,8°C. У 2020 році цей показник зріс до +9,1°C, у 2021 році ― до 10,6°C.

Температурну межу знову посунув 2023 рік і став найтеплішим за весь період метеорологічних спостережень. До слова, травень минулого року виявився одним із найсухіших за останні 30 років.

Визначальними для врожаїв є чотири кліматичні показники:

зволоження, що погіршується;

теплозабезпечення, що суттєво збільшується;

перезимівля, яка покращується;

континентальний клімат, що пом’якшується внаслідок потепління зими, адже зменшується різниця температур між найхолоднішими й найтеплішими місяцями.

Кількість опадів за останні п’ять років в середньому зменшилася до 553 мм. На цьому фоні збільшується кількість малоефективних злив, які приносять тільки шкоду. Ріст температури в середньому ще на 1°C загрожує зникненням і так невеликої зони достатнього зволоження, до якої в Україні належить Полісся і Західний лісостеп.

«Сьогодні для України позитивним бонусом від глобального потепління є покращення перезимівлі озимих культур. Крім того, з'явилася передумова для вирощування теплолюбних культур як бавовник, чай», — йдеться у повідомленні.

Водночас, на думку фахівців, недоліків куди більше.

 

«Адже більша кількість тепла ― це, можливо, кращі умови для теплолюбних культур, але менш теплолюбні поступово скорочують свій вегетаційний період і, відповідно, врожайність, що в підсумку призводить до недоцільності їх вирощування. Наприклад, за температури понад 33°C ріст і розвиток майже всіх культур зупиняється. Останніми роками вже на початку серпня припиняється вегетація кукурудзи, соняшнику тощо», — пояснили метеорологи.

Підвищення температури повітря на 2°C призведе до ймовірного зменшення урожайності всіх культур на понад 20%, а з потеплінням на 3-4°C вирощувати пшеницю в Індії, кукурудзу в США чи в Африці взагалі стане недоцільним.
Про це розповіла Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України.
За її словами, посухи та повені стають інтенсивнішими та частішими. Тож до 2050 року є висока ймовірність зникнення майже половини видів усіх рослин та чималої кількості видів риб. Крім того, ймовірна загибель бджіл через їхню неспроможність пристосуватися до кліматичної зміни. Вже нині втрачається синхронізація між цвітінням рослин і їхніми запилювачами А без запилення рослин не буде врожаю. 
«Навіть якщо людству пощастить обмежити ріст температури на рівні 1,5°C, погода, як не крути, лишиться екстремальною. Маємо до цього звикати та готуватися до посух, потопів і нестерпної спеки. Підвищення середньої глобальної температури на 1,5°C для багатьох країн, і України зокрема, означатиме додавання 3°C до річної температури. І ми вже простуємо до цієї межі», — розповіла Тетяна Адаменко.
За даними спостережень метеорологів, потепління в Україні триває з 1989 року. Кожне наступне десятиріччя тепліше попереднього. Раніше в зоні землеробства середньорічна температура становила +7,8°C. У 2020 році цей показник зріс до +9,1°C, у 2021 році ― до 10,6°C.
Температурну межу знову посунув 2023 рік і став найтеплішим за весь період метеорологічних спостережень. До слова, травень минулого року виявився одним із найсухіших за останні 30 років.
Визначальними для врожаїв є чотири кліматичні показники:
зволоження, що погіршується;
теплозабезпечення, що суттєво збільшується;
перезимівля, яка покращується;
континентальний клімат, що пом’якшується внаслідок потепління зими, адже зменшується різниця температур між найхолоднішими й найтеплішими місяцями.
Кількість опадів за останні п’ять років в середньому зменшилася до 553 мм. На цьому фоні збільшується кількість малоефективних злив, які приносять тільки шкоду. Ріст температури в середньому ще на 1°C загрожує зникненням і так невеликої зони достатнього зволоження, до якої в Україні належить Полісся і Західний лісостеп.
«Сьогодні для України позитивним бонусом від глобального потепління є покращення перезимівлі озимих культур. Крім того, з'явилася передумова для вирощування теплолюбних культур як бавовник, чай», — йдеться у повідомленні.
Водночас, на думку фахівців, недоліків куди більше.
«Адже більша кількість тепла ― це, можливо, кращі умови для теплолюбних культур, але менш теплолюбні поступово скорочують свій вегетаційний період і, відповідно, врожайність, що в підсумку призводить до недоцільності їх вирощування. Наприклад, за температури понад 33°C ріст і розвиток майже всіх культур зупиняється. Останніми роками вже на початку серпня припиняється вегетація кукурудзи, соняшнику тощо», — пояснили метеорологи.

 

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua